Помилятися правильно: як обертати власні промахи на переваги

Як відомо, не помиляється лише той, хто взагалі нічого не робить. Тож здійснення певних помилок під час виконання своєї роботи, в принципі, доволі стандартна та навіть нормальна ситуація. Правда, не всі помилки можна легко виправити й сама людина, яка зробила неправильні дії, може сильно перейматися через це, намагатися зберегти власний авторитет, але розгубившись, наробити цілу купу супутніх помилок, які назавжди зіпсують її «рейтинг» в очах колег та керівництва.

Складна «побудова» психіки та емоційно-нервових аспектів людини не лише робить нас такими, якими ми є, надаючи здатність до емпатії, проявів почуттів та отримання певних емоцій. Зворотнім боком є саме «хибне сприймання» різних ситуацій та висловлювань, помилкове прийняття їх у якості образ та суто на власну адресу, людиною, яка природньо намагається захистити власну гідність, приватну сферу, репутацію тощо.

Проте, незважаючи на таку «нормальність» нашого реагування на скоєння помилок та намагання «виправдати» себе хоча б у власних очах, це часто призводить до виникнення численних конфліктів на роботі, які наражають працівника на отримання негативного ефекту від своїх власних дій.

Не дивлячись на таке «протиріччя», ситуація зовсім не типова, й уникнути суттєвих проблем та не потрапляти вхалепу цілком можливо.

Треба навчитися правильно та миттєво реагувати на обставини, що склалися, причому реагувати самостійно, не чекаючи, доки на скоєну помилку зверне увагу хтось сторонній.

По-перше, треба визнати, що як не намагайся, а зовсім виключити помилки з робочого та побутового життя людина просто не в змозі. Тож ідеальних робітників, як й людей взагалі, просто не буває, а ті помилки, які ми робимо, мають ставати певним «уроком» та «платою» за те, що ми отримуємо необхідний, зокрема, на роботі, життєвий та професійний досвід.

Наші невдачі мають загартовувати нас, та якщо подивитися на видатних успішних людей в історії людства, можна сміливо сказати, що всі вони починали в якості справжніх «невдах», постійно роблячи помилки на шляху до мети та цілей.

Допомогло таким людям, у тому числі й те, що вони зуміли зрозуміти, як необхідно вміти визнавати неправоту та як швидко й ефективно «працювати» з тим, що вони отримали.

Звичайно, помилки бувають різними, поділяючись на побутові, рутинні й на доволі суттєві, які здатні нанести чималої шкоди не лише винуватцю їх появи.

Працюючи на будь-якій роботі, ми можемо помилятися випадково, роблячи щось механічно або не встигнувши зрозуміти, чого від нас вимагає особа або ситуація.

Сплутані листи, випадково надіслані клієнту, навіть не маючи важливого змісту, можуть стати неприємною ознакою неуважності  чи непрофесійності усієї компанії чи організації.

Відповідь клієнту, яка була недоречною або далекою від суті питання та з’явилася завдяки дезорієнтації працівника, плутанина у строках здачі роботи та інші рутинні помилки можуть минутися без наслідків, а можуть й стати проблемою, яку потрібно вирішувати.

У будь-якому разі робітник, який помилився в простому та нескладному завданні, відчуває розпач, певний стид та одразу сам ставитиме себе на місце повного невдахи, який не зміг впоратися із простою роботою.

Однак, перед тим як «посипати голову попелом» та готуватися до «втрати обличчя» в колективі, краще одразу зробити певні висновки, які допоможуть уникнути повторення помилки в майбутньому.

Наприклад, до наданої ситуації людина, яка помилилася, може:

 відзначити необхідність додаткової перевірки інформації, яка надсилається адресатові, мати список клієнтів та проблем, що виникли в них, – коротко кажучи, розуміти, за допомогою чого вона уникне повторення ситуації;

 зрозуміти, що суто спостереження за розгортанням подій, у разі скоєння помилки, не є виходом з ситуації, й перед тим як зробити щось, ще більш «помилкове», треба розуміти, як реально можна виправити ситуацію (відкликати листа, вибачитися перед клієнтом та інше).

Коли таке сталося – добре, але навіть якщо ситуація не виправлена – не біда.

Треба без паніки та поспіху, але своєчасно повідомити про випадок керівнику.

Зробити це самостійно, при цьому не забути зауважити й таку інформацію:

 продемонструвати, що загальний урок засвоєно;

 висновками стали не лише почуття провини, а й конкретні кроки по передбаченню таких ситуацій у майбутньому;

 знайти та продемонструвати ті позитивні аспекти випадку, які можна знайти майже у кожній ситуації такого типу.

Така поведінка покаже, що ви є чесним робітником, людиною, яка може працювати у позаштатних ситуаціях, відповідальною людиною та маєте професійну «далекозорість».

Але помилки бувають не лише рутинними та побутовими. Якби то не прозвучало, але треба не боятися серйозних помилок, а навчитися  певним чином «використовувати» власні помилки, інформацію про які правильно та своєчасно доводити до керівництва.

Іноді час грає важливу роль, й скоївши помилку, яка може суттєво вплинути на стан речей у всій компанії та її роботі, необхідно не гаяти час, й одразу повідомити про це своє керівництво.

При цьому просто бігти зі страхом на обличчі не слід. Приходити треба, маючи хоча би умовний, але план дій з виправлення помилки, яка сталася з вашої провини.

Спочатку:

 конкретно донесіть до керівника, що саме сталося;

 поясніть, як все це може вплинути на ситуацію та хто, на вашу думку, має бути в курсі того, що відбувається;

 продемонструйте ваш «план дій», вкажіть, що ви вже зробили, що плануєте, а що маєте узгодити з керівником;

 поцікавтеся, що з цього приводу думає ваш керівник.

Лише тепер можна говорити й про причини виникнення помилки. При цьому необхідно уточнювати й аспекти розуміння вашої провини, й зроблені висновки, й конкретні кроки з передбачення такої помилки у майбутньому. 

Серед колективів відомих та ефективних компаній існує тенденція спокійного «розбору» помилок, скоєних працівниками. Така практика дозволяє докладно розібрати ситуацію, знайти ключові моменти виникнення помилки, вчитися уникати подібних помилок у майбутній роботі.

https://jobs.ua/

Підготувала Зоряна НЕФРИТ

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку

Нагору Назад